11 травня, 2012

Дешеві пестициди із «присмаком» підробок

Сезон захисту рослин триває, і каністри з пестицидами розлітаються зі складських полиць продавців, як гарячі пиріжки. І деякі спритники, користуючись сезонним ажіотажем, завзято продають підроблені засоби захисту.

Ольга Сидоренко, Ірина Корчагіна, Agroexpert (Україна) 

У процесі підготовки матеріалу довелося поспілкуватися з десятками агрономів із різних регіонів. На запитання, чи були в господарстві проблеми через використання підроблених пестицидів, майже всі відповідали: «На щастя ні, бо ми користуємося лише оригінальними препаратами». Хочеться вірити, що свідомість пересічного агронома стала достатньо високою і що українські сільгоспвиробники навчилися вираховувати ризики в разі використання фальсифікатів.
Проте, закрадається думка, що люди просто побоюються говорити відверто з представниками четвертої влади, хоча ми й пообіцяли повну анонімність. Можливо, комусь просто неприємно згадувати, як його ошукали. Але кілька сміливців усе ж знайшлося. Їх історії можуть послугувати попередженням для молодих агрономів та фермерів-початківців. Бо досвідчені аграрії використовують фальсифікати лише свідомо.

Гербіцид без діючої речовини

Фермерові Н. з Київської області й досі неприємно згадувати ситуацію кількарічної давнини. Тоді він обробив 300 га кукурудзи буцімто оригінальним «грамініцидом», який придбав у «швидких хлопців» задешево. Коли минули очікувані строки дії гербіциду, виявилося, що бур’яни не лише не загинули, а й почувалися на обробленому полі більш ніж комфортно. У пошуках пояснення ситуації фермер відібрав зразки ґрунту й надіслав їх до столичної ґрунтової лабораторії. Результати експертизи засвідчили, що препарат, яким обробляли, не містив абсолютно жодної (!) діючої речовини. Добре, каже фермер, що хоч посіви не постраждали. Але втрати були чималими, довелося терміново купувати інші пестициди, що, звісно, «влетіло» господарю в додаткову «копієчку». А поки привезли новий куплений продукт, минули рекомендовані строки захисту, що призвело до втрат урожаю на рівні близько 20%. Зараз фермер намагається ставитися до придбання пестицидів уважніше, відраджує й інших від легковажності під час вибору продавця і продукту. Купувати продукти невідомого походження – це все одно, що грати у «російську рулетку», переконаний фермер, навчений гірким досвідом.


Дія гербіциду без «діючої речовини»

Препарати, куплені з заводу

Агрофірма «Б», що на Черкащині, добре оснащена технікою. Гордість господарів – чотири самохідні обприскувачі – давали змогу не лише вчасно вправлятися з роботою на власних угіддях, а й надавати послуги іншим підприємствам.Останнього разу в сусідньому господарстві обприскували поле цукрових буряків на 400 га. За якийсь час контракторів охопив жах, бо оброблені рослини буряків згоріли геть повністю. Почали шукати винних – адже втрати суттєві.
Розслідування показало, що перед роботою оператори, як завжди, ретельно почистили шланги й розпилювачі, тож техніка не містила жодних залишків пестицидів. У бак обприскувача залили робочий розчин та обробили поле. Виявилося, що препарат, який містив діючу речовину трифлусульфурон-метил, купили безпосередньо у заводу виробника в Китаї, як про це потім розповіли агрономи господарства. У результаті – сумнівна економія від купівлі дешевшого пестициду і тінь на репутації підрядника.

«Залишки» з партій минулого сезону

А на Полтавщині минулого року від широколистих бур’янів захищали озиму пшеницю на 250 га нібито Гроділом Максі. До знаного в районі господарства «С», що неодноразово отримувало відзнаки за досягнення у рослинництві, завітав, як він відрекомендувався, повноважний представник нового офіційного дистриб’ютора оригінатора препарату. Умови постачання і каністри з пестицидом не викликали сумнівів. Хіба що трохи дешевше. «Бо із залишків минулорічного завозу», – поспішив розвіяти сумніви продавець. Лобода й гірчаки спочатку нібито пожовтіли та за деякий час відійшли. Продавець лише розвів руками, мовляв, скажіть спасибі, що бур’яни взагалі не заглушили пшеницю.


Дія «оригінального» Гроділ Максі: спасибі, що бур’яни зовсім не заглушили пшеницю

Нібито аналог, тільки дешевше

Господарство «К» з Вінниччини минулого року посіяло 200 га цукрових буряків. Обираючи гербіцид, господарі спокусилися на надзвичайно вигідну пропозицію та придбали для 50 га так званий «аналог» Бетаналу, «не менш ефективний, але дешевший». Як наслідок – пригнічення росту буряків без суттєвої дії на бур’яни. Повторний обробіток перевіреними препаратами, на жаль, не відшкодував втрат. Добре, що хоч не на всю площу купили, каже керівниця господарства.

Нова тара

Віднедавна приватне сільськогосподарське підприємство із Житомирської області купує засоби захисту лише у перевірених постачальників. Такого досвіду дістали через втрату поля цукрових буряків. Тоді для захисту посівів від осоту придбали нібито Лонтрел 300, з яким раніше неодноразово доводилося працювати. Замість звичної синьої каністри на 25 л куплений гербіцид був розлитий у меншу тару. Зателефонували до компанії «Сингента», там підтвердили наявність такої упаковки. За кілька днів після обробки посівів на полі згоріли рослини осоту і… цукрових буряків. Ось так, припускає директор сільгосппідприємства, деякі умільці розливають пестициди власного змішування у використану тару. Тому тут уважно стежать за тим, аби порожні каністри не викидали на смітник, одразу їх утилізують.

Втрата листкової маси від обробітку «новим» фунгіцидом

Дрібна тара – великі проблеми

Використання фальсифікатів у великих господарствах тягне за собою великі збитки, проте й садівники-городники, які мають по кілька десятків соток городу, потерпають від підробок. Бо купують ЗЗР у ятках, на базарах, адже задля кількох грамів препарату у дрібній розфасовці дистриб’ютора не шукають. Так, фермери з Херсонщини скаржилися на «недієвість» інсектициду Карате на цибулі. Купили на ринку ампули по 2 мл. Згідно з інформацією на упаковці цей пестицид виробляє «Сингента» на підприємстві «Істрохім» у Братиславі (Словаччина). Садівники з Миколаївщини постраждали від використання інсектициду Децис: форма упаковки – ампули по 2 мл, зазначено фірму-виробника – ТОВ «Сингента». Номера державної реєстрації і дати виготовлення на упаковці немає. На Львівщині селяни придбали в магазині «Сад. Город» Раундап, розфасований по 100 мл. На тарній етикетці не було інформації про виробника, дати виготовлення, номера партії та номера державної реєстрації. Ну й у результаті дива не сталося – бур’яни не зникли. На Київщині обробили сад проти щитівки Бі-58 новим, розфасованим у флакони по 10 мл, – результат нульовий.
У таких випадках може зарадити лише уважність покупців – на тарній етикетці мусить бути номер партії, номер державної реєстрації, дата виготовлення та інформація про виробника, щонайменше. Варто заздалегідь дізнатися, який вигляд мусить мати тара конкретного препарату, й намагатися не купувати ЗЗР у підозрілих місцях.


Замовник – Європейська Бізнес Асоціація

Copyright © Bayer AG