1 жовтня, 2018

Олександр Остапенко: Не треба винаходити український велосипед

Агропідприємство «Промінь»: 25 років зростання і розвитку
promin












Дивіться відео-обзор про агропідприємство «Промінь» за цим посиланням: https://youtu.be/7AxaYpCe6uo

Тут дружать з математикою, знають, що шляхом об'єднання кількох невеликих агроферм можна вирости до розмірів міні-агрохолдингу. Тут довели, що за чверть століття можна збільшити поголів'я у 80 разів і домогтися від корови рекордної продуктивності 70 л молока на добу. Тут не винаходять велосипед, а користуються успішними напрацюваннями американських колег. Знайомтеся, агропідприємство «Промінь».

Все велике починається з малого

Сьогодні «Промінь» — середнє за розміром агропідприємство із земельним банком 6,7 тис. га. Основним напрямком діяльності є тваринництво. На сьогоднішній день на фермі утримується 4 тис. голів ВРХ голштинської породи, серед яких 1,8 тис. — дійне стадо. Ще є 1,2 тис. свиней.

Історія «сонячного» господарства йде в 90-і роки, воно починалося з об'єднання 4 агроферм по 50 га. Потім до підприємства приєдналися ще 4 колгоспи в радіусі 15 км від с. Воєводське, де знаходиться головний офіс компанії.

Спочатку на фермі було всього півсотні корів і кілька десятків свиней. Але завдяки інтенсивним технологіям тваринництва доросли до сьогоднішніх масштабів. Разом зі збільшенням поголів'я довелося думати і про будівництво нових доїльних залів. Раніше тут працювала доїльна система «Ялинка» на 40 місць, в 2016 році її змінила «Карусель» шведської фірми DeLaval на 80 місць. На той момент, за словами директора підприємства Олександра Остапенка, це був найбільший доїльний зал в Європі. З його допомогою можна доїти відразу 500 голів на годину.

Працюємо по «золотим» американським стандартам

«Чи можна сказати, що Ваша ферма — одна з кращих в Європі?» — запитуємо голову господарства «Промінь». І у відповідь отримуємо без удаваної скромності однозначне «так». І все завдяки тому, що на фермі чітко налагоджена система управління. Все працює як годинниковий механізм: регламентовано і прописано по кожному виду робіт.

«У нас щоденний звіт складається з 1287 пунктів. І ніхто з фахівців не піде додому, поки всі вони не будуть заповнені. Це показники роботи, які дозволяють проводити подальший аналіз», — пояснює Олександр Остапенко.

На підприємстві працює американська програма DairyComp. Фахівці з США через віддалений доступ можуть зайти і проаналізувати показники компанії. У разі виявлення недоліків/проблем консультують і допомагають їх виправити і усунути. Крім того, консультанти показують, за якими показниками і на якому місці в рейтингу молочних ферм знаходиться підприємство на даний момент. За словами Олександра Остапенко, за деякими з них «Промінь» уже потрапив в ТОП-20 кращих ферм світу.

«Ми орієнтуємося на американські «золоті» стандарти виробництва. Згідно з цими правилами, проводиться аналіз за всіма показниками — це ступінь відтворення, запліднення, надої молока, захворюваність корів. Тобто, основні критерії — це здоров'я корів, їхня продуктивність і відтворення», — розповідає керівник господарства.

Все вже придумано

За словами Олександра Остапенка, відмінність американських фермерських підприємств від українських полягає в тому, що там працює вдвічі менше людей. Але при цьому за океаном фермери активніше користуються послугами фірм-консультантів, які надають послуги з лікування, годівлі, підвищення показників стада і т.д. В Україні такого сервісу в широкому поширенні немає, і фахівці в господарствах повинні часто розбиратися в цих питаннях самостійно.

У «Промінь», наприклад, користуються програмами «Спартан» для підбору оптимального раціону, розрахунку білка, виходу молока та іншого. Керівник підприємства вважає, що в Україні подібний американському сервіс не з'явиться найближчим часом. І тут все буде залежати від того, яким шляхом вирішить піти країна.

«Якщо ми не будемо «винаходити український велосипед», а будемо копіювати Сполучені Штати і їхній напрямок, у нас все вийде. Якщо ми почнемо дивитися то на Європу, то на Азію, то на Африку, а, врешті-решт, думати щось своє — у нас нічого не вийде або ж ми ще довго будемо стояти на місці, перш ніж зрушимо з мертвої точки. Треба вибирати систему друга. Кращої, ніж у США, ще ніхто нічого не придумав. Бери, копіюй один в один — і будеш успішним», — переконаний Олександр Остапенко.

Керівник підприємства зазначає, що весь механізм управління молочним бізнесом в США налагоджений до дрібниць. Тому він намагається переймати цей досвід і у себе на виробництві. І тут, додає директор, потрібно володіти всією інформацією і чітко знати, скільки корова стоїть в стійлі, йде від кормового столу в доїльний зал, скільки хвилин триває процес доїння, через скільки повертається, скільки у неї є часу на відпочинок і т.д. Те ж саме стосується і персоналу: де стоїть оператор машинного доїння, скільки метрів відділяє одного оператора від іншого, які функції і операції кожен з них виконує, що роблять ветлікарі для профілактики хвороб корів, скільки вони проводять операцій і т.д. Вся ця систематизація і робота по регламенту дозволяє досягати необхідних результатів.

Час думати про сурогатне материнство

Сам Олександр Остапенко тричі був в США. Перший раз потрапив в 2007 р. Як зізнається сам, поїхав подивитися, як організовують роботу, скільки доять, чому лідирують у молочному тваринництві, яку їх модель розвитку бізнесу можна застосувати в Україні. Зараз на місячне навчання в США на фірму «Альфа Дженетік» планує відправити свого директора. Вивчатимуть питання відтворення, а потім думати, як сортувати ембріони, підсаджувати їх своїм коровам і робити «сурогатних мам».

«Нам треба 8 років, щоб поліпшити стадо методом селекції. Методом же пересадки ембріонів ми за три роки зможемо повністю оновити поголів'я і зробити стадо високопродуктивним з надоєм в рік по 14-15 тис. л молока», — розповідає про перспективи й переваги «сурогатного материнства» в тваринництві керівник сільгосппідприємства «Промінь».

Зараз це питання вже в роботі. Через місяць, за словами Олександра Остапенка, в Америку будуть відправляти зразки тканин корів, щоб дізнатися геном кожної особини. Таке дослідження обійдеться в $50 за кожен аналіз. Цей метод дозволяє прогнозувати продуктивні якості поголів'я. В результаті сільгоспвиробникам буде зрозуміло, кого з корів залишати, кого продавати, а кого штучно запліднювати.

А скільки корова дає молока?

Дояться корови в господарстві «Промінь» три рази на день — о 5.00, о 13:00 та о 21:00. Система «Карусель» на 80 місць дозволяє за годину доїти відразу 400 голів. Тобто весь процес доїння поголів'я займає 4,5 години. В середньому за цей час підприємство отримує близько 20 т молока — тобто 60-65 т на добу. Відразу після доїння молоко потрапляє в молоковози, при цьому охолоджуючись до температури 2 0С. Опісля продукція відразу поставляється на молокопереробні заводи.

Молоко є те, що їсть корова

Молоко на підприємстві «Промінь» дуже високої якості. Соматика — 120-150 при євростандарті 200. Бактеріальна засівання молока в межах норми. За словами фахівців, досягти такої якості вдається завдяки відсутності проміжних холодильників і промивок. Адже молоко від корови відразу потрапляє в молоковози і відправляється на переробні підприємства.

Але це технічна сторона медалі. Головна ж причина гарних показників молока по жиру і білку — збалансована годівля корів. Варто нагадати, що «Промінь» готує корм на власному комбікормовому заводі. Сировину для цього вирощує також сам.

Основною культурою сьогодні є кукурудза. Її вирощують на силос і зерно на площі близько 3 тис. га. Але в подальшому посівні площі планують збільшувати. В цьому році урожайність кукурудзи на силос склала близько 26,7 т/га. Вміст крохмалю склав 36%. Це дасть можливість зменшити кількість концентратів, які дають коровам.

Підприємство робить акцент на фуражному зерні для виробництва комбікорму. Крім кукурудзи також вирощують соняшник, пшеницю і ячмінь, а також люцерну для сінажу. У відсотковому співвідношенні розподіл посівних площ виглядає так: під кукурудзу виділяється 40% полів, під люцерну — 15%, під соняшник — від 10 до 17,5%. Решта розподіляється між пшеницею і ячменем.

Премудрості агрономів

У рослинництві, як і в тваринництві, також є своя специфіка. За словами головного агронома господарства Дмитра Малого, недоцільно використовувати один або навіть два гібриди. По-перше, у кожного різні терміни дозрівання і висіваються вони на різних полях. А по-друге, якщо гібрид в цьому році показав себе добре, невідомо, як він себе покаже в наступному. Для зменшення ризиків використовують кілька гібридів як української, так і зарубіжної селекції. Не забувають і про засоби захисту рослин. Перевагу ось уже близько 15 років віддають продукції компанії Bayer. Близько половини всіх ЗЗР, що тут використовуються, саме цього виробника.

«Ми намагаємося вибирати не 20-30-40 компаній, а кілька. Те ж саме стосується і насіння, і ЗЗР. Мінімізуємо кількість постачальників для того, щоб було легше управляти технологічними процесами на полі, по посівах, по обробітку і так далі», - додає директор підприємства.

Головний агроном «Промінь» в професії 34 роки і вже неодноразово переконувався в ефективності такого підходу при виборі системи захисту. У 2009 р. Дмитро Малий побував у Німеччині в науковому центрі і лабораторії компанії-виробника. Потім була поїздка до Бельгії. Там агрономам в теплицях зі спеціально зараженими огірками демонстрували дію препаратів, які планувалося запускати у виробництво. У 2013 р. були також семінари в Аргентині з вирощування кукурудзи, де паралельно демонстрували дію ЗЗР від Bayer на сої, пшениці і ячмені.

На полях «Промінь» найбільш використовуваними є кілька препаратів. Наприклад, в цьому році перед посівом кукурудзи на 400 га вносили страховий гербіцид Лаудіс® разом з ПАР Меро® з нормою внесення 0,5 кг/га і 2 л/га відповідно.

«У минулому році на «АгроАрені Південь» в Миколаївській області я бачив, як працює Лаудіс®. А в цьому році вирішили спробувати у себе на полях, і скажу, що я задоволений. Задоволений тим, що він дуже добре контролює спектр практично всіх бур'янів. Плюс до цього, на полях з падалицею соняшнику (незалежно від того, звичайний або під технологією систем Експрес Сан® або Clearfield®, під Євро-Лайтнінг®) всю падалицю соняшнику він контролює дуже добре», — зазначає головний агроном «Промінь».

На кукурудзі використовують також гербіцид МайсТер® Пауер (1,35-1,4 л/га), на пшениці — Гроділ® Максі(100-110 мл/га), на соняшнику — Челендж® (1,5 л/га). На ячмені і пшениці — фунгіцидні протруйники Ламардор® Про(0,5-0,6 л/т), Гаучо® Плюс(0,5 л/т), для насіння соняшнику — Гаучо® 600. На пшениці та ячмені застосовують фунгіциди Фалькон®, Дерозал®( 0,5 л/га), Авіатор® Хpro(0,4 л/га), Коронет® (0,8 л/га) + прилипач ПАР Меро® (0,4 л/га), регулятор росту Церон®. На осінній обробіток насіння пшениці та ячменю закупили вже 130 л Ламардор® Про і Гаучо® Плюс.

«Яскравий приклад у нас був з фунгіцидом Авіатор® Хpro. Хвороб не було взагалі. Коли прийшла пора збирання ячменю, зерно було вже стигле, а листя — ще зелене. Вийшло так, що процес життєдіяльності в ячмені продовжився, йшов відтік поживних речовин з листя, із стебла і в зерно. Врожайність на тих ділянках становила близько 6-6,5 т/га», — розповідає Дмитро Малий.

Приємні дрібниці

Головне для агрономів — отримати від виробника якісне насіння і ЗЗР. Але якщо до цього додати ще й бонуси за програмою лояльності, це вдвічі приємно. «Промінь» не є винятком і зареєстровані в програмі agroalliance.bayer.ua. Цього року накопичені бали, отримані при покупці тих чи інших препаратів, керівництво підприємства вирішило обміняти на бензопили, які, без сумніву, стануть в нагоді у господарстві.

Плани на майбутнє

«Промінь», як справжній промінь, повинен рухатися вперед. Тому в планах у підприємства — нарощування обсягів виробництва. Як розповів нам заступник директора з тваринництва Євген Зайцев, максимальна потужність системи «Карусель», встановленої тут, — 3500 голів. Але завантажена вона поки наполовину.

«У планах будівництво ще одного корпусу на 2500 корів з крос-вентиляцією. Такого обладнання в Україні зараз немає, є тільки в США. До 2020 р. повинні побудувати і у нас», — анонсує заcтупник директора.

А тим часом Олександр Остапенко додає, що загальне поголів'я «Промінь» до 2022 р. має скласти 3600 дійних корів, що дозволить вийти на виробництво 100 т молока на добу.

Copyright © Bayer AG