Господарство ПП «Альтаїр» було засноване 2003 року. Все розпочалося з фермерського господарства, яке мало 100 га орендованих паїв. На той час я гадав, що такої кількості землі буде достатньо. Однак, як виявилося, помилявся! Я так захопився вирощуванням агрокультур, що вирішив отримати професію агронома. Тож після завершення навчання в Полтавській державній аграрній академії я вже мав чітке уявлення, що таке рослинництво і як саме господарювати на своїй землі, щоб вирощувати щедрі врожаї та отримувати достойні прибутки. На сьогодні в своєму арсеналі маю вже 2 тис. га орних земель.
Спеціалізуємося на рослинництві, частково займаємося й тваринництвом. Цьогоріч основною культурою на наших полях є кукурудза — 1500 га, соняшник і соя — на 200 га і пшениця — 100 га.
Взагалі в господарстві ми робимо ставку на кукурудзу, адже з-поміж агрокультур вона — найрентабельніша. Наші поля розташовані в Черкаській і Полтавській області, там чудові ґрунти — переважно чорноземи та в невеликій кількості суглинки. Однак є одне «але». Ці області розміщені в зоні недостатнього зволоження та й температурний режим нині мають такий, який був років 15 тому в Херсонській області. Ми відчуваємо потребу у волозі. Ось, наприклад, цього року кількість опадів за вегетаційний період становила лише 300 мм, що зовсім мало для вирощування будь-якої агрокультури. Через це ми не маємо тих урожаїв, які закладені в генетиці рослин. Тож у своєму господарстві шукали вихід із такого становища й зрештою знайшли рішення, як заощадити ту вологу, яка потрапляє до нас на поле. Зокрема, в технології землеобробітку запровадили глибоке розпушення ґрунту. Завдяки цьому зриваємо лише плужну підошву, і наявна волога залишається в ґрунті.
Можу з упевненістю сказати, що у своєму господарстві застосовуємо точне землеробство. Придбали для цього відповідну техніку, яка допомагає нам диференційовано розкидати добрива за картою наших полів. Щороку роблю аналіз ґрунту на вміст макро- й мікро-добрив, щоб бачити, куди потрібно вносити добрива і в якій нормі. Наприклад, у господарстві на одному полі ми можемо внести їх лише 50 кг/га, а на іншому — 150 або й 300 кг/га. Такий підхід допомагає не тільки покращити властивості ґрунту, а й зекономити чималі кошти. Після збирання агрокультур також проводимо картографування полів, що дає змогу побачити, в якому стані вони перебувають і чого потребують. Так значно легше планувати сівозміну, ми чітко розуміємо, на якому полі краще висівати ту чи іншу культуру. Точне землеробство використовуємо вже третій рік, тож сьогодні вже бачимо результати, і вони досить непогані.
Для мене вирощування агрокультур є чимось особливим.
Деякі господарі висівають рослини для того, щоб отримати прибуток, і не звертають увагу на те, в якому стані їхні ґрунти. Я маю іншу позицію: потрібно думати не лише про отримання коштів після жнив, а й про ґрунт, у який потрібно знову висівати культури. Якщо правильно вносити поживні речовини, проводити вчасний обробіток якісними ЗЗР, то можна досягти високих урожаїв навіть без значних затрат коштів і часу. Саме тому я віддаю перевагу препаратам лише перевірених компаній — виробників ЗЗР. А от генерики взагалі не використовую, та й іншим не раджу. Із власної практики помітив, що коли орендуєш землю, на якій довгий час застосовували генерики, на хороші врожаї впродовж двох-трьох років можна не розраховувати. І це, на мою думку, через незрозумілий склад таких препаратів. Дуже часто вони не лише згубно впливають на рослини культури, спричинюючи фітотоксичність, а й отруюють ґрунт, знижують його родючість. Проте багато постачальників такої продукції запевняють, що вона є аналогом оригінальних препаратів. Я з цим не згоден і вважаю, що це не так. Тож із 2003 року на своїх полях жодного генерика не використав!