Підприємство «Альтаїр», що на Черкащині, обробляє 2 тис. га землі, з яких 1500 тис. га — під кукурудзою. В Україні монокультура — не надто популярна сівозміна. Аграрії вважають, що вирощування лише однієї культури спричинює виснаження ґрунту, поширення хвороб і шкідників. Проте Григорій Плічко, власник підприємства «Альтаїр», запевняє, що за правильного господарювання можна отримати чудові результати. Нижче подаємо розповідь від першої особи.
Господарство ПП «Альтаїр» було засноване 2003 року. Все розпочалося з фермерського господарства, яке мало 100 га орендованих паїв. На той час я гадав, що такої кількості землі буде достатньо. Однак, як виявилося, помилявся! Я так захопився вирощуванням агрокультур, що вирішив отримати професію агронома. Тож після завершення навчання в Полтавській державній аграрній академії я вже мав чітке уявлення, що таке рослинництво і як саме господарювати на своїй землі, щоб вирощувати щедрі врожаї та отримувати достойні прибутки. На сьогодні в своєму арсеналі маю вже 2 тис. га орних земель.
Спеціалізуємося на рослинництві, частково займаємося й тваринництвом. Цьогоріч основною культурою на наших полях є кукурудза — 1500 га, соняшник і соя — на 200 га і пшениця — 100 га.
Взагалі в господарстві ми робимо ставку на кукурудзу, адже з-поміж агрокультур вона — найрентабельніша. Наші поля розташовані в Черкаській і Полтавській області, там чудові ґрунти — переважно чорноземи та в невеликій кількості суглинки. Однак є одне «але». Ці області розміщені в зоні недостатнього зволоження та й температурний режим нині мають такий, який був років 15 тому в Херсонській області. Ми відчуваємо потребу у волозі. Ось, наприклад, цього року кількість опадів за вегетаційний період становила лише 300 мм, що зовсім мало для вирощування будь-якої агрокультури. Через це ми не маємо тих урожаїв, які закладені в генетиці рослин. Тож у своєму господарстві шукали вихід із такого становища й зрештою знайшли рішення, як заощадити ту вологу, яка потрапляє до нас на поле. Зокрема, в технології землеобробітку запровадили глибоке розпушення ґрунту. Завдяки цьому зриваємо лише плужну підошву, і наявна волога залишається в ґрунті.
Можу з упевненістю сказати, що у своєму господарстві застосовуємо точне землеробство. Придбали для цього відповідну техніку, яка допомагає нам диференційовано розкидати добрива за картою наших полів. Щороку роблю аналіз ґрунту на вміст макро- й мікро-добрив, щоб бачити, куди потрібно вносити добрива і в якій нормі. Наприклад, у господарстві на одному полі ми можемо внести їх лише 50 кг/га, а на іншому — 150 або й 300 кг/га. Такий підхід допомагає не тільки покращити властивості ґрунту, а й зекономити чималі кошти. Після збирання агрокультур також проводимо картографування полів, що дає змогу побачити, в якому стані вони перебувають і чого потребують. Так значно легше планувати сівозміну, ми чітко розуміємо, на якому полі краще висівати ту чи іншу культуру. Точне землеробство використовуємо вже третій рік, тож сьогодні вже бачимо результати, і вони досить непогані.
Деякі господарі висівають рослини для того, щоб отримати прибуток, і не звертають увагу на те, в якому стані їхні ґрунти. Я маю іншу позицію: потрібно думати не лише про отримання коштів після жнив, а й про ґрунт, у який потрібно знову висівати культури. Якщо правильно вносити поживні речовини, проводити вчасний обробіток якісними ЗЗР, то можна досягти високих урожаїв навіть без значних затрат коштів і часу. Саме тому я віддаю перевагу препаратам лише перевірених компаній — виробників ЗЗР. А от генерики взагалі не використовую, та й іншим не раджу. Із власної практики помітив, що коли орендуєш землю, на якій довгий час застосовували генерики, на хороші врожаї впродовж двох-трьох років можна не розраховувати. І це, на мою думку, через незрозумілий склад таких препаратів. Дуже часто вони не лише згубно впливають на рослини культури, спричинюючи фітотоксичність, а й отруюють ґрунт, знижують його родючість. Проте багато постачальників такої продукції запевняють, що вона є аналогом оригінальних препаратів. Я з цим не згоден і вважаю, що це не так. Тож із 2003 року на своїх полях жодного генерика не використав!
Однак перед тим, як використати будь-який оригінальний препарат — чи то від хвороб, чи то від шкідників і бур’янів, — завжди закладаємо дослідні посіви, в яких експериментально відпрацьовуємо схеми захисту. Застосовую продукти багатьох провідних компаній — виробників ЗЗР. Зокрема, десь із 2005 року в системах захисту посівів використовую препарати «Байєр». Спеціалісти цієї компанії частенько бувають у мене в господарстві — консультують, беруть участь у обстеженні посівів, завжди допомагають знайти вихід зі складних ситуацій, причини появи яких бувають не завжди зрозумілі.
Пам’ятаю, коли вперше випробував на своїх посівах гербіцид МайсТер®, він нам відразу сподобався. Проте за деякий час компанія випустила на ринок удосконаленіший МайсТер® — гербіцид МайсТер® Пауер у формі олійної дисперсії. Завдяки цьому він простий у використанні і так само, як і МайсТер® високоефективний. Пробували обприскувати посіви кукурудзи й іншими препаратами, але таких результатів вони не давали. На сьогодні використовуємо на цій кукурудзяних посівах лише цей препарат — він залишає після себе завжди чисті від бур’янів поля аж до самої осені. Гербіцид має широкий спектр дії для боротьби з одно- й багаторічними дводольними та злаковими бур’янами, в тому числі з такими надзвичайно шкодочинними, як березка польова та гірчак. Завдяки своїм властивостям гербіцид має швидшу дію на бур’яни порівняно з препаратами з тієї самої групи. Тому на своїх посівах кукурудзи МайсТер® Пауер вносимо лише один раз, до фази п’ятого листка в культури. Чому — саме до п’ятого? Тому, що за використання гербіциду від фази утворення шостого й більше листків за стресових чи несприятливих погодно-кліматичних умов може виникнути фітотоксичність (хоча знаю, що є досвід безпечного застосування МайсТер® Пауер навіть до розвитку десяти листків кукурудзи, що можливо завдяки наявності антидоту ципросульфаміду в складі МайсТер® Пауер).
Ще одним важливим моментом є те, що вже після утворення шостого листка в рослині відбувається закладання качанів, і використання гербіциду (особливо якщо помилитися з нормою внесення) в цей час може спричинити зменшення потенційної врожайності культури. Тому в господарстві маю за правило: після того, як у кукурудзи почався процес закладання качанів, — у полі взагалі не проводити ніяких робіт. Для цього навіть купили самохідний обприскувач John Deere, щоб якомога швидше обробляти поля.
Ще хотів би відзначити гербіцид Челендж®, який застосовуємо на соняшнику. В господарстві дуже багато років поспіль була проблема з таким бур’яном у посівах, як свиріпа. Куди ми тільки не зверталися, застосовували різні «хороші» препарати, але все було марно. Одного разу я запросив оглянути свої посіви представника компанії «Байєр», який порадив використати гербіцид системної дії Челендж® по вегетації культури. Після обприскування посівів соняшнику (норма — 2,0 л/га у фазі однієї-двох пар справжніх листків), скажу відверто, не навідувався на поле тижнів зо два — я просто не вірив у те, що якийсь препарат може дати раду нашому «засуріпленому» соняшнику. Однак, коли приїхав, посіви вже стояли чисті — причому не тільки від свиріпи, а й від інших бур’янів (лобода, гірчак, щириця). Тому вже два роки поспіль на посівах соняшнику застосовую лише гербіцид Челендж®.
Ще один препарат, який ми регулярно використовуємо на соняшнику — фунгіцид Пропульс®. Він має високу ефективність у профілактиці та боротьбі з такими хворобами соняшнику, як склеротиніоз, альтернаріоз, фомоз, сіра гниль, борошниста роса. Вносимо його двократно у фазі зірочки та в фазі початку цвітіння — повного цвітіння культури.
Я вважаю, що лише завдяки безпосередньому впровадженню інноваційних технологій та дотриманню всіх основних технологічних операцій можна отримати бажану врожайність. Цього року врожайність соняшнику була на рівні 4,2 т/га, а кукурудзи на гібридах ДКС 3939, ДКС 4351, ДКС 3969, ДКС 4717 та ДКС 4014 — від 8,0 до 9,0 т/га. Для нас це хороший результат, адже за таких погодних умов, які спостерігаються в нашому регіоні ось уже кілка років поспіль, ми навіть передбачали значно гіршу врожайність.
Для подальшого розвитку свого «Альтаїра» постійно шукаю щось нове, адже умови господарювання змінюються дуже швидко (це стосується і природи, й суспільства): стежу за світовими інноваційними проєктами у сфері використання техніки для проведення ґрунтообробітку та догляду за посівами, постійно залучаю у виробничу технологію нові продуктивні сорти й гібриди агрокультур, а також ефективні засоби захисту рослин. І ще раз наголошую, що саме завдяки впровадженню інновацій у господарство ми маємо хороші результати й загалом успішні.
І дуже важливо ніколи не забувати просту істину: ніякі інвестиції та інновації без людей нічого не варті. Я дуже ціную всіх, із ким працюю, з ким ми ділимо і радість перемог, і гіркоту поразок… Достойні заробітна плата та умови праці в «Альтаїр» — це норма! А ще виділяємо кошти із власного бюджету місцевій громаді та підтримуємо місцеві школи й дитячі садки в громадах. І, звісно, піклуємося про своїх пайовиків, адже їхня земля є головним ресурсом виробництва, інвестуємо в розвиток спорту та дозвілля для молоді. До речі, маємо свою власну футбольну команду «Альтаїр», яка цього року завоювала кубок Черкаської області з футболу. Мабуть, і в депутати Черкаської обласної ради я пішов, аби нашим людям жилося краще. Як би там не було, а все ж таки там, на рівні області, простіше вирішувати нагальні питання району, «добувати» кошти для його розвитку. Звісно, всім цим займатися нелегко, на все потрібні час і кошти. Однак я щасливий, адже все, що я роблю, приносить користь не лише мені, а й моїм односельцям і рідній землі, й загалом Україні. Так робити і жити мене вчили мої батьки, і так має бути…
