До реалізації своєї мрії у ПСП «Сокільча» – 100 ц/га пшениці й 1000 ц/га цукрових буряків – рукою подати

На Житомирщині чимало гарних агропідприємств – зі спеціалізацією, знаними керівниками. ПСП «Сокільча», що у Попільнянському районі, одне з кращих, з власними традиціями та здобутками. Господарство відоме в регіоні стабільно високими врожаями і насамперед озимої пшениці. Директор підприємства Євген Миколайович Лозенко й не приховує, що це його улюблена культура.

Ще 1986 року, коли навколо середній врожай пшениці не перевищував 25 ц/га, у «Сокільча» її врожайність становила вдвічі більше – за 5 т/га. Опісля вийшли на показники 6 і 8 т/га. Однак мрія в директора – зібрати на круг 10 т/га – ще не здійснилася, хоча вже на відстані простягнутої руки. Позаторік тут зібрали на круг 9,5 т/га, а деякі сорти досягли врожайності 13 т/га! Під сезон 2017-2018 рр. у господарстві зробили, здавалось, останній для цього потрібний крок – під усю озиму пшеницю попередником у сівозмінах був горох. Однак нинішня некласична весна завадила – стрімке наростання температур, висихання верхнього шару ґрунту не дали можливості належно підживити озимину, тож здійснення мрії вчергове відклалося.

«Слід було вносити карбамід, а земля була суха, – розповідає Євген Лозенко. – А далі вже й не встигали – потрібно було закривати вологу, чого ми не робили з 1986-го. Щороку варто вчитися чомусь новому або згадувати забуте. Найбільший урожай було отримано – 104 ц/га, але на круг намолотили 84 ц/га. Для цього року непоганий показник, хоча для нас це не успіх. Кліматичні умови відчутно змінилися і суттєво наблизили нашу зону до степової, звідси й «танцювати» треба: нові сорти й гібриди, нові добрива, вдосконалення технології, більша оперативність у полі. Цьогоріч за три місяці до наливу зерна (березень, квітень, травень) поля ПСП «Сокільча» отримали лише 91 мм опадів. Це на 10 мм менше, ніж 2017 р. Відтак треба якось убезпечуватися. Працюємо над цим із наукою, вивчаємо світовий досвід, насамперед іспанський, а не французький чи британський, там клімат і умови більш схожі з нашими. Звідти й спеціальні добрива беремо. Сорти пшениці переважно зарубіжні, за цих умов і на не найкращих землях вони забезпечували 97 ц/га, почали працювати з канадськими сортами. Дощі в період наливу зерна призвели до зниження вмісту клейковини на 5 одиниць. Не будемо говорити недобре про вітчизняну селекцію – є непогані сорти, однак зерно з колоса в дощових умовах цього року сильніше осипалося або проростало ще в колосі. Загалом у господарстві на випробуванні було 72 сорти озимої пшениці».

«Отож у вас усі мрії і думки – лише про пшеницю? Скажімо, кукурудза чи цукрові буряки для вас менш цікаві?» – запитав у господарника. «Нічого подібного! Кукурудзу вже понад десять років менше 10 т/га в сухому зерні ми не збираємо, а як не любити буряки, коли я – родом із села Буряки!» – аж засміявся у відповідь Євген Миколайович. «Це – Бердичівський район. Для вправного господарника всі культури та всі поля важливі. Це, як пальці однієї руки – вони різні, однак рідні. Поїхали в поле!» – запропонував господар і ми зробили коротенький об’їзд господарських угідь.

Майданчик із технікою, зернове господарство, олійниця, красивий зариблений ставок у центрі села, кілька чистих площ, вже підготовлених під посів озимини, сівба ріпаку і, нарешті, неймовірно красива кукурудза і поле цукрових буряків, на котрому ми й зробили першу зупинку. Тут ми зустрілися з головним агрономом господарства Михайлом Паламарчуком.

«Це моя друга мрія – виростити на круг 1000 ц/га, – вказав на буряки Євген Лозенко. – Торік ми мали під 800 ц/га, цьогоріч буде менше. Навесні катастрофи не було, однак весна для наших буряків була дуже проблемною. Сходи, надто пізнішого строку сівби, як ніколи були поганими, мало залишилося вологи. Нема іншої такої польової культури, яка б потребувала до себе стільки уваги. Підготовка площі має бути ідеальною, технологія – витриманою, до сходів і посівів треба заглядати чи не щодня, обприскувач на цю площу має заходити не менше шести разів: чотири рази внесення гербіцидів, двічі – фунгіцидів. Спочатку на наші буряки вплинула нестача вологи, а опісля – довгоносик. Ми кілька разів здійснювали крайові обробки, а шкідник знайшов шпарину і «вдарив» із середини – до 30% було втрат, пересівали. Років десять тому теж було подіб­не нашестя довгоносика, однак такої шкоди, як нині, тоді він не завдав. Тепер ми зрозуміли, що одних крайових обробок мало. Коли пішли дощі, площі вирівнялись, однак прогалини після відвідин довгоносика зайняли бур’яни. Особливо небезпечними нині є канатник Теофраста й так звані дикі буряки – сходи падалиці насіння гібридів цукрових буряків, які «вистрілюють» через багато років за сприятливих умов. Це насправді велика проблема, особливо канатник. Якщо в посівах інших культур ми його контролюємо, то в буряках це надто складно».

На демопосівах цукрових буряків у порівняльних посівах вирощувалося 24 гібриди, які поки що в розвитку між собою надто не різнилися. Подекуди були помітні ознаки ураження церкоспорозом, однак на демоділянках, що оброблені фунгіцидом Cфера® Макс, розвиток хвороб був найменшим: препарат має як профілактичну, так і лікувальну дію. Найкраще виглядала ділянка з гібридами КВС наприкінці поля.

«На цій ділянці у нас випробовується інноваційна новинка – технологія Конвізо® Смарт: тандем гібрида буряків КВС і спеціального гербіциду Байєр – Конвізо® 1», – пояснює Михайло Паламарчук. Спеціально виведений гібрид буряків стійкий проти цього гербіциду й це дає змогу скоротити кількість обробок до однієї-двох. Агроному не треба щодня виглядати ниточку лободи, у нього є чітка фаза внесення – від сходів буряків до появи 2-4 листочків, або у фазу сім’ядолі бур’янів – одноразово, або двічі з інтервалом у два тижні по 0,5 л/га, і питання захисту надійно закривається. Ефективно та економно. Препарат нещадний до бур’янів, навіть до тих родичів культури – диких падалиці буряку. Ви самі бачите, тут їх немає. Порівняйте з контрольною ділянкою, без Конвізо® 1 – це ж як земля і небо, там суцільні бур’яни!

На інших ділянках і товарних посівах дощі посилили забур’яненість, і аби зняти проблему, ми чотири рази площу обробляли продуктом Бетанал®. Загалом у технології вирощування цукрових буряків препарати Байєр у нас основні, нічого кращого за їх надійні Бетанал® максПро і Бетанал® Експерт – не існує. Ми пробували обидва гербіциди, й хоча Бетанал® максПро препарат із розширеним спектром дії, однак нам достатньо ефективності його попередньої версії – Бетанал® Експерт. Він чудово контролює лободу, осоти, щирицю, гірчаки, паслін, ромашку, навіть амброзію. Серед захворювань цукрових буряків церкоспороз є головною загрозою. Адже навіть якщо коренеплід сформувався, то через завчасне знищення хворобою листкової поверхні у ньому буде менша цукристість, та й урожайність впаде. Зрозуміло, що нині гібриди буряків стійкіші проти хвороби, однак захист не відпадає. Отож, спочатку, ще перед змиканням рядків даємо продукти з вмістом міді та інших мікроелементів задля посилення імунітету й профілактики боротьби з хворобами. Далі ми як лакмусовий папірець використовуємо столові буряки: якщо на них церкоспороз з’являється, це чітка ознака того, що через два тижні він вигулькне й на цукрових буряках. І ми відразу ж вносимо фунгіциди. Цьогоріч на демопосівах ми здійснили лише одну обробку не новим, але надійним фунгіцидом Cфера® Макс, результат добрий. Звісно, що краще було б двічі обробити, однак не хотіли збільшувати витратну частину, бо бачили, що торішнього показника врожайності не буде. І все ж на 500-600 ц/га сподіваємося».

«А розрахунок за частотою внесення Бетанал® Експерт на чому ґрунтувався?» – уточнюю.

«Проста арифметика: 7-8 днів пройшло і обробляємо повторно. Раніше через 10 днів обробляли, зараз цей період скоротили, – відповідає агроном. – Два тижні не чекаємо, може випасти дощ чи ще якась перешкода виникне. Так само і з внесенням фунгіциду, в рекомендаціях зазначено, що період захисної дії 12-14, а то й 21 день, ми цього не сподіваємося. Можливо, це реально для лабораторних умов, для польових – ризиковано. Вчасне внесення будь-якого препарату має ключове значення.

Далі зупиняємося на кукурудзяному та соняшниковому полях. Кукурудзяне поле розпочиналося з демонстраційних ділянок. На початок вересня кукурудза стояла зеленим океаном, перевершуючи заввишки людський зріст чи не вдвічі! Певна хвилястість цієї висоти свідчила про наявність різних гібридів – 173 гібриди від 17 компаній. Попередник – цукрові буряки, обробіток – оранка, двічі здійснено підживлення й один раз поле оброблено фунгіцидами. Зазвичай, ми кукурудзу підживлюємо азотними добривами чотири рази, а цьогоріч не встигли – кукурудза спочатку сиділа-сиділа, а після дощів як шугнула, відразу заввишки за два метри виросла, – коментує Михайло Миколайович. – Захищали у фазі 5-го листка (до формування качана) гербіцидом МайсТер® Пауер. Цей препарат із трьома діючими речовинами у нашій системі захисту така сама надійна основа захисту, як на буряках Бетанал®. Що ж до інсектицидів, то й у нас, та й в окрузі кукурудзи висівається ще не так багато, відтак особливих загроз від літаючої фауни немає. Тому обходимося без інсектицидного захисту.

«На рекордний врожай замахнетеся?» – питаю край рівних без жодної бур’янини шеренг найвищого гібрида кукурудзи.

«Осінь покаже. Сподіванки на врожай нині й справді дуже гарні. Ми щороку в сухому зерні менше 10 т/га не збираємо, ось це поле виглядає на всі 12 т/га без питань. Та й інші поля, зараз проїдемо, побачите, не гірші: стебло міцне, вегетує, зелене зовсім, качан виповнений доверху», – впевнено говорить головний агроном.

Соняшникове поле теж виглядало, як на рекламному проспекті. Щоправда, занадто густим.

«Тут знаходяться демоділянки соняшнику різної селекції – 110 гібридів від 11 компаній, далі – товарні посіви, – продовжив польову екскурсію Михайло Паламарчук. – Цей рік для соняшнику чи не найкращий за всі останні. Посіви тут справді загущені (за 80 тис. шт./га), однак кошики сформувалися такі, як треба. Вносили ґрунтові гербіциди, двічі – фунгіциди, хвороб не видно. На половині площі проведено оранку, на іншій, позаяк кукурудзу збирали взимку, весняне глибоке розпушування, поки що різниці між рослинами не видно, а точніше різницю, якщо й буде, покаже бункер. Найбільша можлива проблема – зламування кошика. Звісно, ми густотою трохи на величину кошика вплинули, однак він важкий, і якщо піде дощ – ризик посилиться. На цьому полі Бог нам допоміг – дощі випадали. На частині товарних посівів (до появи сходів) ми успішно використовували ґрунтовий гербіцид Челендж® 600 SC. Препарат ефективний, не потребує загортання, мало чутливий до вологості ґрунту, не мігрує по його профілю. Загалом ми любимо застосовувати новинки, завжди цікаво випробовувати.

Наостанок кілька запитань я адресував знову керівнику господарства. Насамперед щодо того, на якій із культур система захисту відшліфована найбільше? І взагалі, яке місце система захисту посідає серед усіх складових успіху?

«Як на мене, – відповів Євген Лозенко, – повніше усього ми захищаємо озиму пшеницю й цукрові буряки. На буряках узагалі все технологічно вивірено й прописано, як табличка множення: зійшло 50% буряків і ми вносимо Бетанал® Експерт, пройшло 7-10 днів – повторно, втретє – так само. З’явився церкоспороз на столових буряках – пішов у поле обприскувач з фунгіцидом. Назагал намагаємося працювати профілактично, бо лікування буває запізнілим. Я не слідую рекомендаціям тих аграріїв, які інколи прогнозують, що хвороби не буде й не захищають прапорцеві листки пшениці. Закон підлості ж завжди спрацьовує: тільки-но не захистив, так хвороба й завітала. Загалом на пшениці у нас три фунгіцидні обробки, а якщо бачимо, що врожай добрий, під 10 т/га і вище, то й четверту застосовуємо. У нас раніше колос сильно вражався, пробували різні варіанти захисту, їздили й шукали досвід, тепер чітко до цвітіння вносимо фунгіцид, раніше це був Солігор®, тепер – Тілмор®. На буряках – чотири обробки гербіцидами, одна-дві фунгіцидами. Й кукурудзу захищаємо фунгіцидом, соняшник – так само: де раз, де двічі.

Що ж до місця систем захисту серед чинників успіху, то, зазвичай, на перше місце ставлять генетику – сорт чи гібрид. Це справді дуже важлива складова. Однак я б, мабуть, захист переніс взагалі на перше місце. Від селекції врожайність залежить щонайбільше на 15-20%, а від захисту – на всі 50%, а то й більше. Є хвороби чи шкідники, які половину врожаю можуть реально знищити. Як той самий церкоспороз на буряках чи довгоносик. Або фузаріоз колоса на зернових чи сажка. Саме тому на наші 2400 га маємо два обприскувачі, сьогодні треба – сьогодні й обприскуємо. Тому в наших планах увага до новинок захисту якнайбільша. Надто – компанії «Байєр». Що не кажіть, а за високий урожай цукрових буряків без їх препаратів говорити не доводиться, їх гербіциди «залізно» вмонтовані у систему захисту цієї культури, на кукурудзі таке саме значення має гербіцид МайсТер® Пауер. Або такий ветеран, як Фолікур®, котрий тобі допоможе у будь-яку мить. Й інші препарати, про що ми вже говорили. Коли відкриваєш каталог, здається, що все б спробував. Препаратів якісних вистачає, важливо правильно підібрати рішення під твою проблему. При цьому для мене головним є ефективність, а не ціна. Ось зовсім не дешева, наприклад, нова сівалка Rapid Vderstad, але я її купую, бо це наступний крок до втілення моє мрії – 10 т/га пшениці, адже весняну сівбу нам треба здійснювати не за два тижні, а за 5-7 днів».

*** «А давайте я вас виноградом та яблуками пригощу з нашого саду», – раптом запропонував керівник ПСП «Сокільча» й повів нас до ошатного молоденького садка біля офісу господарства, колишньої терещенківської садиби, між ряди яблунь на шпалері, груш і винограду з велетенськими соковитими гронами. Садок, до речі, проти парші оброб­лений препаратом Байєр – фунгіцидом Скала®…