6 березня, 2020

Ключові аспекти інтегрованої системи захисту від бур’янів

У деяких країнах світу та Європи проблема резистентності бур’янів набуває катастрофічного характеру.
Які ж помилки призводять до таких наслідків і яким чим чином протидіяти цьому явищу саме на наших українських землях, ми поговоримо в цій статті.

На підставі останніх даних Міжнародної бази даних досліджень стійких до гербіцидів бур’янів (www.weedscience.org) створено карту поширення країнами світу видів бур’янів, стійких (резистентних) до дії гербіцидів (рис. 1, зеленим кольором позначено країни, в яких зафіксовано резистентність, цифрами — кількість резистентних видів).

Країна з найбільшою кількістю найстійкіших до гербіцидів видами бур’янів — це США, регіон Європа — на другому місці, Австралія — третя, Канада — четверта, Японія — п’ята, Китай -шостий, Бразилія — сьома та Ізраїль — восьмий (хотілося б відмітити, що в Ізраїлі, в перерахунку на одного мешканця чи на площу, більше вчених , що займаються пошуком стійких бур’янів, ніж у будь-якій іншій країні). Якщо виділяти найбільш злісні бур’яни, що мають стійкість, то це щириця палмера (Amaranthus palmeri), щириця горбкувата (Amaranthus tuberculatus) і мітельник звичайний (Bassia scoparia) у США, пальчатка острівна (Digitaria insularis) у Бразилії, лисохвіст мишачохвостий (Alopecurus myosuroides) у Німеччині, пажитниця жорстка (Lolium rigidum) у Північній Австралії.

На цій карті зеленим кольором відмічено й Україну, але на сьогодні — це лише один вид однодольних бур’янів — плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli), зразки якого були відібрані на півдні України в посівах рису, і який має стійкість до гербіцидів із класу інгібіторів синтезу амінокислот: імазамоксу, імазапіру, нікосульфурону і пеноксуламу. Для нашої країни — це перший тривожний дзвіночок і він спонукає нас до рішучих дій. Для вирішення будь-якого питання головне — це чітко розуміти предмет і метод. Не виключенням є й контроль резистентності. На відміну від інших країн, ми ще перебуваємо в позиції, коли можемо попередити це явище без будь-яких ризиків.

Рис. 1. Поширення світом стійких до дії гербіцидів видів бур’янів у 2019 році
Джерело: www.weedscience.org

Давайте розберемось, у чому полягають основні причини виникнення резистентності бур’янів у посівах сільськогосподарських культур? Проблема резистентності є глобальним і зростаючим трендом, адже в світі вже 256 стійких видів бур’янів, поширених на 93 культурах і в 71 країнах. І це процес еволюційний. Річ у тім, що резистентність — це лише кількісний показник, і що більша популяція бур’янів на вашому полі, то більше шансів отримати серед цієї популяції одну рослину, стійку до дії гербіцидів. До того ж прояви резистентності ми можемо побачити лише після внесення гербіциду. Тож ми маємо усвідомити, що лише одна рослина може стати причиною майбутньої проблеми на всьому полі. Рисунок 2 показує, як зростає кількість видів бур’янів, стійких до дії сучасних гербіцидів різних класів, по роках після виведення останніх на ринок. Ми можемо бачити, що по деяких класах резистентність зростає швидкими темпами, зокрема це стосується ALS-інгібіторів. І причина цього полягає в тому, що гербіциди з цього класу мають найбільше поширення і понад 35 діючих речовин, що лежать в основі цих продуктів, виробляються багатьма виробниками засобів захисту рослин і застосовуються на багатьох культурах. Однак резистентність бур’янів до усіх вказаних класів продовжує зростати, навіть включаючи синтетичні ауксини — клас, який хоч і вийшов на ринок одним із перших, але до недавнього часу найменше викликав резистентність.

Рис. 2 Динаміка росту та розвитку резистентності по класах діючих речовин
Джерело: www.weedscience.org

Однією з причин такої динаміки є те, що за останні 30 років не було винайдено жодного нового механізму дії гербіцидів. Із практичних факторів, які вплинули на резистентність, стали низькі норми використання тих чи інших препаратів, обробка перерослих бур’янів, що призводило до виживання бур’янів та їхнього подальшого розмноження і переходу в стійку форму.

Іншим фактором є зміни агротехнічних підходів, перехід від класичного глибокого обробітку ґрунту з обертанням пласта до мінімальної і ноу-тілл технологій, а також перехід до зменшеної сівозміни або навіть до монокультури. Вся ставка у моделюванні системи захисту ставилась виключно на гербіцид. Безумовно, хімічний метод є найважливішим, але це лише 90% успішної боротьби з бур’янами. Яке ж рішення, які правильні підходи до ефективного контролю бур’янів?

Рис. 3. Стратегії ефективного контролю бур’янів
За матеріалами Moss & Lutman, 2013 (на прикладі лисохвосту)

Відповідь на ці питання дає компанія «Байєр», яка відкрила 2014 року у Франкфурті (Німеччина) Науковий центр із вивчення резистентності бур’янів і започаткувала програму Інтегрованого Контролю Бур’янів. Це комплексний підхід, який поділяється на дві основні складові: наукову і практичну. У Франкфурті розміщено сучасні лабораторії, які вивчають генетичні особливості бур’янів та їхню реакцію на застосування різних діючих речовин, проводять дослідження з вивчення нових діючих речовин із різними механізмами дії майбутніх гербіцидів. У деяких країнах, таких як Франція, Польща, Німеччина, Сербія та Іран, на базі сільськогосподарських фермерських господарств створені дослідницькі центри, де в умовах, наближених до виробничих, проходить вивчення ефективності впливу на бур’яни різних діючих речовин, агротехнічних прийомів і сівозміни. І найближчими роками «Байєр» інвестує 5 млрд доларів на вивчення хімічних і альтернативних методів контролю бур’янів. Саме використання комплексних систем контролю з використанням гербіцидів із різними механізмами дії або комбінованих препаратів у поєднані з агрономічними (сівозміна і строки сівби, покривні культури, ширина міжрядь, норма висіву, сорт чи гібрид) і агротехнічними (оранка, культивація, ручна прополка, подрібнення, спалювання, збирання насіння бур’янів) заходами дають змогу досягти максимального контролю насіннєвого банку бур’янів. Рисунок 3 чітко демонструє ефективність використання комплексного підходу в боротьбі з бур’янами. Звичайно, кожного цікавить, чи окупиться такий комплексний підхід?

У відповідь на це питання хотів би навести приклад однієї з польових платформ у Франції, на якій проводилися дослідження різних програм, які були спрямовані на пошук ефективного захисту від бур’янів, з точки зору самої культури і економічної складової. Ось короткий опис технології захисту на озимій пшениці:

Стандарт — гліфосат (осінь), мезосульфурон- метил + антидот (кінець зими, рання весна);

Інтегрована — гліфосат (внесення в рядок), наступне внесення — дифлюфенікан + флуфенацет (восени після посіву); мезосульфурон- метил + антидот (кінець зими, рання весна) у поєднанні з періодичним глибоким обробітком ґрунту із оборотом пласта.

Дані польової платформи, наведені на рис 4, показують, що навіть за збільшення майже втричі витрат на інтегровану систему контролю, порівняно зі стандартною, така інвестиція повністю окупилась, і господарство отримало додатковий прибуток у розмірі 404 євро на рік, водночас убезпечивши себе від резистентності.

Рис. 4 Економічна обґрунтованість використання інтегрованої системи захисту від бур'янів
Джерело: матеріали ІСБ платформи, Луар і Шер, Франція (на прикладі лисохвосту)

Україна також бере участь в Антирезистентній програмі. І на сьогодні є два основних рішення, розроблених компанією «Байєр» для українських аграріїв. Насамперед — це наша експертиза в цьому питанні, наші технічні експерти, регіональні представники, які мають досвід у створенні програм інтегрованого контролю бур’янів і надають свої рекомендації щодо створення систем захисту по всіх культурах. По-друге — широке й різноманітне продуктове портфоліо, що містить препарати з різними механізмами дії — як соло продукти, так і дво-, трикомпонентні гербіциди.

Особливо широкий вибір таких препаратів — для застосування на кукурудзі. Це такі препарати-бестселери, як Майстер® та Майстер® Пауер, які належать до класу інгібіторів амінокислот. Це перевірений часом гербіцид Мерлін® та нещодавня новинка, препарат Лаудіс®, із класу інгібіторів пігментів, а також комбінований препарат Аденго®, який містить діючі речовини з групи сульфонілсечовин та ізоксазолів. Із ґрунтових гербіцидів також слід згадати про такий продукт, як Харнес®, що має інший, відмітний від попередніх препаратів, механізм дії і належить до класу інгібіторів росту проростків.

Цього року таке потужне портфоліо поповнилося ще однією новинкою — препаратом Аспект® Про. Гербіцид Аспект® Про містить дві діючі речовини — флуфенацет, 200 г/л, і тербутилазин, 333 г/л, формуляція продукту — концентрат суспензії.

Рис. 5 Ефективність дії гербіциду Аспект® Про на основні бур’яни:

а) Аспект® Про
в) Контроль без внесення гербіцидів
с) Продукт конкурента

Флуфенацет належить до хімічного класу оксицетамідів — інгібіторів росту коренів проростків (так само, як і гербіцид Харнес®). Це речовина із системною дією, транспортується апопластом, має меристематичну активність. Основні симптоми пошкоджень, що викликають інгібітори коренів проростків — подальші скручування коренів; утворення пухлин на кінчиках коренів; затримка розвитку бічних коренів; скручування або руйнування в зоні гіпокотиля; утворення калусів у основи стебла. Пророслі бур’яни можуть мати пурпурове або червоне забарвлення і виснажене стебло.

Тербутилазин руйнує хлоропласти та пригнічує процес фотосинтезу. Як наслідок, призупиняється дихання й порушується енергетичний баланс, що викликає порушення загальної життєдіяльності бур’яну і призводить до його загибелі. Діюча речовина має системну та контактну дію, поглинається як корінням (за ґрунтового застосування), так і листями бур’янів (у разі післясходового внесення), переміщується ксилемою акропетально і накопичується у верхівкових меристемах.

Характерні симптоми дії препарату — пожовтіння вегетативної маси з наступним відмиранням (некроз). Цей продукт зареєстрований на кукурудзі і соняшнику в нормі 2,0–2,5 л/га. На кукурудзі препарат дозволено використовувати як для досходового внесення, так і по вегетації в період 2–8 листків культури. На соняшнику можна використовувати виключно до появи сходів культури. Спектр контролю цього продукту достатньо широкий, особливо щодо дводольних бур’янів, таких як: амброзія полинолиста, талабан польовий, гірчиця польова, щириця загнута, незабудка польова, падалиця ріпаку, редька дика, види кропиви, ромашки, лобода біла, гірчак почечуйний, гірчак березкоподібний, гірчак шорсткий, паслін чорний, гречка дика, види вероніки. Серед однодольних бур’янів цей гербіцид має високу ефективність проти курячого проса, видів лисохвосту, пальчатки (росички) та проса.

Польові досліди показують високу ефективність контролю гербіцидом Аспект® Про основних бур’янів у посівах кукурудзи, порівняно з контролем і конкурентним продуктом (рис. 5).

Коли ж краще використовувати цей продукт саме на кукурудзі? За умов достатнього зволоження гербіцид Аспект® Про доцільно використовувати до появи сходів кукурудзи, потім, за потреби, використовувати післясходовий гербіцид, наприклад Майстер®, Майстер® Пауер або Лаудіс®. В умовах недостатнього зволоження цей гербіцид краще вносити у фазі 2–3 листка кукурудзи і потім використовувати післясходові гербіциди. Аспект® Про ідеально підійде для господарств, у сівозміні яких наступною культурою після кукурудзи буде соняшник, адже післядія на цю культуру відсутня. Цей продукт поповнює наше портфоліо для створення різноманітних комбінованих систем захисту для ефективного контролю бур’янів.

На відміну від аграріїв Європи і Сполучених Штатів Америки, де резистентність уже має місце, у наших виробників є чудовий шанс попередити насуваючу на нас проблему можливої резистентності. Впровадження Інтегрованої Системи Контролю дасть змогу отримати максимальні прибутки й отримати чисті поля від бур’янів.

Copyright © Bayer AG