29 квітня, 2011

УТИЛІЗАЦІЯ ПОРОЖНЬОЇ ТАРИ З-ПІД ПЕСТИЦИДІВ – НЕВИРІШЕНА ПРОБЛЕМА

Сьогодні будь-яка технологія вирощування сільськогосподарських культур, націлена на підвищення та збереження врожаю, включає використання засобів захисту рослин. Сучасний захист рослин пред'являє високі вимоги до діючих речовин і препаративних форм. Але одночасно важливу роль відіграє тара і упаковка, яка гарантує безпеку, надійність, функціональність і зручність використання продукту для споживача.

Хімічні засоби захисту рослин – товари сезонного використання і упаковка має гарантувати збереження якості препарату навіть при довгостроковому зберіганні. Для цього передові компанії виробники пестицидів проводять ряд тестів на якість і безпечність тари і упаковки. Але не менш важливим фактором по відношенню до засобів захисту рослин є питання подальшої утилізації порожньої тари. Адже добре відомо, що залишки пестицидів в порожній тарі, яка не утилізована, забруднюють навколишнє середовище і можуть нести пряму загрозу для людей та всіх живих організмів, які знаходяться поруч. В Україні проблема збору і утилізації порожньої тари ще не вирішена.

Опікуючись цією проблемою в Україні, Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації запропонував Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та іншим зацікавленим сторонам (а саме, Державній екологічній інспекції в м. Києві; Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та Національному центру поводження з небезпечними речовинами) створити Робочу групу з питань управління порожньою тарою з метою розробки концепції системи управління порожньою тарою в Україні та, зокрема, механізму збору порожньої тари, який наразі відсутній.

На сьогодні загального способу впровадження системи управління тарою в країні поки що не має.

ДОСВІД ЄВРОПИ

Порожня тара з-під засобів захисту рослин – це не просто відходи. Це – джерело енергії або сировина для подальшої переробки. Переважна більшість упаковки, що використовується на агрохімічному ринку – це пластикові контейнери, виготовлені з поліетилену високої щільності. Цей полімер придатний для повторної переробки та завдяки своїй високій теплотворній здатності є хорошим альтернативним джерелом енергії при спалюванні, наприклад, в процесі виготовлення цементу.

Сьогодні в країнах Європи застосовують потрійне промивання тари водою. Потрійне промивання дозволяє повністю використати вміст контейнеру, тобто завдяки промиванню залишки хімікату не осідають на стінках контейнерів, а разом з водою потрапляють в бак обприскувача, що є економічно вигідним для аграріїв. Як свідчать численні галузеві дослідження, належне очищення тари шляхом потрійного промивання водою забезпечує знезараження тари до рівня, коли таку тару можна вважати безпечним відходом. Тому тара, яка пройшла потрійне промивання, як правило, є придатною для повторної переробки, але в жодному випадку не для використання в побутових цілях. Та ж тара, яка очистилась не повністю і являє собою певну небезпеку утилізується методом спалювання і є додатковим джерелом енергії.

ЯК У НАС

З кожними днем в Україні все гостріше постає питання знешкодження та утилізації тари з під пестицидів. І аграрії і агрохімічні компанії, які працюють на українському ринку засобів захисту рослин, визнають, що порожня тара - це небезпека для навколишнього середовища, для країни і для майбутніх поколінь. Агрохімічні компанії демонструють свою готовність брати участь в розробці механізмів по збору та утилізації порожньої тари, надаючи проектні матеріали, напрацьовані у відомих концернах і великих компаніях. Завдяки підтримці цих компаній ми маємо можливість ознайомитись з передовим досвідом європейських країн у цьому напрямку і, що важливо, перейняти його для наших реалій.

ЩО НА ПРАКТИЦІ?

На початку 2010 р. було прийнято рішення щодо видачі погоджень для отримання імпортних ліцензій на ввезення засобів захисту рослин лише за наявності у компаній-імпортерів підписаних договорів зі спеціально уповноваженим підприємством, яке має відповідну ліцензію Міністерства охорони навколишнього природного середовища на утилізацію небезпечних відходів упаковки засобів захисту рослин та попередньою оплатою даних послуг. Компанії-виробники звертають особливу увагу на той факт, що на момент здійснення імпорту ЗЗР на територію України, вони апріорі не можуть знати про майбутнє місцезнаходження використаної порожньої тари з об’єктивних причин (оскільки продаж засобів захисту рослин здійснюється через дистриб’юторські мережі). Таким чином, компанії-виробники та імпортери надалі не можуть контролювати рух продукції і не можуть нести цілковиту відповідальність за весь процес збору та утилізації тари. Більш того, попередня оплата за утилізацію порожньої тари на етапі її ввезення на територію України також виглядає досить ефемерно, оскільки на момент імпорту неможливо навіть передбачити, кому буде проданий товар та де і коли застосований. Також, введення цієї схеми з авансовою оплатою за ще не надану послугу створює простір для різного роду зловживань, оскільки не відомо який відсоток тари буде зібрано і куди підуть кошти які не використаються по призначенню. На даний момент в Україні існує тільки один полігон для утримання тари в Кіровоградській області. Інше важливе питання сам процес збору тари. В нашій країні поки що відсутні пункти збору тари і упаковки з-під пестицидів. Для прикладу, в розвинених країнах Європи, навіть за наявності таких пунктів рівень збору тари складає в межах 60-65%.

Про те яким чином сьогодні проходить утилізація тари в Україні ми дізнавалися в начальника департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України Соколова Олександра Леонідовича: „На сьогоднішній день в Україні існує два підприємства, які мають ліцензію на утилізацію небезпечних відходів упаковки засобів захисту рослин в Україні.

Це державне ДП «Національний центр поводження з небезпечними речовинами» та приватна компанія „Капітал 2006”. В перспективі, я думаю, таких компаній буде 4-6.

Також, на даний час в нас існує один полігон, розташований в Кіровоградській області, для утилізації такої тари. До 2011 року ми не мали обладнання для переробки тари і вона могла лише зберігатись на цьому полігоні. Але зараз ми маємо установку для переробки, яка повністю сертифікована в Україні і може переробляти 2,5 тисячі тонн тари в рік. Тут тара приймається, подрібнюється і спалюється в двох печах. Найближчим часом, ми плануємо відкрити ще два таких полігона. Один в Київській області, інший – на Західній Україні.

Сьогодні компанії, які ввозять пестициди проводять передоплату за утилізацію тари в розмірі близько 11 тисяч гривень. Після відкриття ще двох полігонів ця вартість буде перерахована і знижена. Що стосується питання збору тари, тут все зрозуміло. Представнику агропідприємства, в якого з’явилась порожня тара потрібно просто звернутись до компанії, яка займається утилізацією, для прикладу в ДП «Національний центр поводження з небезпечними речовинами». Послуга збору, транспортування і утилізації вже сплачена”.

Отже, зважаючи на вищезгадані проблеми ми хочемо ще раз застерегти вас про небезпеку для здоров’я, яку можуть нести пестициди що осідають на стінках порожньої тари. В зв’язку з цим наголошуємо на необхідності вдаватися до потрійного промивання порожньої тари. Тричі промита тара становитиме мінімальний ризик для здоров’я людини та довкілля. Проте в жодному разі не варто застосовувати порожню тару з-під засобів захисту рослин в побутових цілях!

Також, рекомендуємо повідомляти компанії-виробники або ДП «Національний центр поводження з небезпечними речовинами» (тел./факс – 044 206 3192, 044 270 4936, контактна особа - Золотар Василь Петрович) про місцезнаходження, тип, кількість порожньої тари та адресу, за якою її зможе забрати спеціально уповноважений орган з метою утилізації.

І ГОЛОВНЕ ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Збирання, знезараження, перевезення та утилізація

використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин

СПЛАЧЕНО!

Коментарі спеціалістів:

Ірина Саніна, керівник відділу постачання ЗЗР ТОВ «Сингента», заступник Голови групи з питань логістики та митного оформлення агрохімічного комітету ЕБА:

Компанії-члени Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації, усвідомлюючи свою відповідальність за безпечне ведення бізнесу та охорону навколишнього середовища, в рамках роботи Робочої групи з питань управління порожньою тарою, запропонували Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та Національному центру поводження з небезпечними речовинами залучити європейський досвід та створити в Україні систему управління порожньою тарою, розробивши механізм збору порожньої тари і прозоре формування ціни за цю послугу. Ми прийшли до висновку, що рівень збору тари (ЗЗР) уповноваженими компаніями в Україні складає лише біля 1% від завезеної в 2010 році. Ми вважаємо, що навіть з огляду на оптимістичний прогноз, у 2011 році збір буде на рівні не більше 30%. Тому, компанії виробники не можуть платити за послуги по збору та утилізації тари, які фактично не відбуваються. Ми запропонували за основу розрахунку прийняти принцип, що лише 30% від завезеної в Україну компаніями-виробниками тари буде зібрана та утилізована. Юристами Асоціації був розроблений детальний контракт, який чітко описував обов’язки та відповідальність сторін.

Нажаль, „Національний центр поводження з небезпечними речовинами” до жодного з пунктів, які були запропоновані до обговорення, не дослухався і всі компанії-імпортери були змушені, так само як і минулий рік, підписати стандартний варіант їхнього контракту. Змушені тому, що без такого договору нам не проводять митне оформлення ЗЗР. Правда, минулорічний тариф у 15 000 грн. за тону тари був зменшений до 12 700 грн. за тону, та Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та Національний центр поводження з небезпечними речовинами протоколом сумісної наради вирішили погодитись, що коефіцієнт збору тари з під пестицидів і ядохімікатів в 2011 році буде складати 0,75. Міністерство охорони навколишнього природного середовища повідомило про це всі пости екологічного контролю, але не всі інспектори погоджуються брати до уваги цей протокол, так як в самому Договорі на послуги зі збирання, знераження, перевезення та утиліза цію використаної тари з під небезпечних хімічних речовин мова про коефіцієнт 0,75 не йдеться і національний центр відмовився його вводити в договір.

Хочу наголосити, що лише членами Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації буде сплачено в 2011 році десятки мільйонів гривень за те, що ніколи не відбувалося, але маємо надію буде запроваджено в повному обсязі цього року збирання, знераження, перевезення та утилізація використаної тари з під ЗЗР. Хотілося б бачити реальну картину по виконанню своїх забов’язань з боку Національного центру, поквартально, наприклад.

Віталій Данилович Чміль, керівник Діоксинового центру Інституту екогігієни і токсикології ім.Л.І.Медведя МОЗ України, доктор біологічних наук, кандидат хімічних наук, член Міжнародної Ради по співпраці в області аналітичної хімії пестицидів (CIPAC), член Американського суспільства випробування матеріалів (ASTM International):

З точки зору хімічної безпеки, економічної доцільності і простоти виконання найпривабли вішою процедурою поводження з контейнерами з-під пестицидів являється триразове промивання контейнерів водою, яке перетворює контейнер з небезпечного відходу в цілком безпечний пластик, придатний після подрібнення на централізованих пунктах збору для переробки в нові контейнери, лавки та ін. Аналіз залишків пестицидів у водних екстрактах після споліскування контейнерів, які раніше були заповнені різними концентратами гербіцидних формуляций, показав, що ефективність очищення контейнерів цим способом складала від 99,999 до 100%. Промивні води, які утворюються в результаті такого способу очищення контейнерів можуть бути використані прямо на сільськогосподарському полі в якості робочого розчину пестициду або для приготування нових порцій робочого розчину.

Переваги такого способу очищення тари очевидні: промивання контейнера водою дозволяє аграрію повністю використовувати придбаний препарат шляхом його вимивання з контейнера, а також перетворює тару на безпечну і придатну для подальшої переробки, уникаючи спалювання тари - процесу небезпечного як для людини, так і для довкілля.


Замовник – Європейська Бізнес Асоціація

Copyright © Bayer AG