30 травня, 2019

Заступник директора ПАП «Соколівка» Олександр Косенюк:


«Якщо ви вкладаєте понад 20 тисяч гривень у кожен гектар, то маєте бути певними у ефективності ЗЗР, а не гадати: пощастить чи ні…»
sokolivka











Дивіться відео-обзор про ПАП «Соколівка» за цим посиланням: https://youtu.be/r1wNo46M42Y

Такі господарства як ПАП «Соколівка» (Жашківський район Черкаської області) без перебільшення можна назвати обличчям аграрного комплексу України. І водночас – його рушійною силою. Вони міцно стоять на ногах, поступово вдосконалюють технологію, не забуваючи при цьому про економіку і отримують дуже пристойну врожайність «на коло». І при цьому керівники таких господарств (у ПАП «Соколівка» це батько та син: Володимир та Олександр Косенюки) не забувають ані про місцеву інфраструктуру, ані про екологію, адже тут жити їм та їхнім дітям.

В обробітку ПАП «Соколівка» перебуває понад 2800 га землі. На цій площі працює сівозміна-шестипілка. Скажімо, минулого року було висіяно 500 га озимої пшениці, 380 га ярого ячменю, 860 га кукурудзи, 580 га соняшнику, 415 га озимого ріпаку та кормові культури. Адже в господарстві декілька років тому взяли курс на відродження тваринницької галузі і утримують вже 120 голів дійного стада.

«Агрофон на наших полях своєрідний. В межах одного господарства ми маємо три типи ґрунтів: класичні чорноземні, суглинкові чорноземи та важкі глинисті чорноземи. Люди приїжджають до нас і дивуються, що таке можливо. Відповідно, на важких ґрунтах недоцільно працювати за мінімальною чи нульовою технологією обробітку ґрунту, тому ми практикуємо класичну технологію та стрип-тілл. Кількість опадів – поняття дуже умовне. Скажімо, минулого року останній весняний дощ пройшов 22 квітня. Відтоді аж до 22 червня випало лише 6 мм опадів. Завдяки ж рясним дощам у липні та серпні нам вдалося вирівняти ситуацію та отримати добрі результати по кукурудзі та соняшнику», - починає розмову заступник директора ПАП «Соколівка» Олександр Косенюк.

Олександр Косенюк належить до тієї генерації українських аграріїв, котрі з одного боку молодими застали ще трохи пострадянського сільського господарства, а з іншого – отримали ґрунтовні знання та досвід у багатьох країнах Заходу. Це дало змогу не просто бачити перспективу розвитку як господарства, так і регіону в цілому, але й напрацювати чітку покрокову стратегію.

«Хоча я інженер-механік за освітою, однак специфіка роботи змусила глибоко зануритися у економіку нашої діяльності. Кожен крок, який ми робимо, мусить опиратися на чіткий економічний фундамент. Сьогодні у нашому бізнесі є два чіткі пріоритети. Це рослинництво та тваринництво. Щодо другого я скажу таким чином, що хоча рентабельність цієї галузі становить не більше 15-20%, однак це вже не просто соціальний проект, а бізнес. І також - можливість утримувати додаткові робочі місця, це збереження екології та підтримання родючості наших ґрунтів. Розвиваючи цю галузь, ми в перспективі можемо оптимізувати витрати на мінеральне живлення посівів в тому числі», - пояснює Олександр Косенюк.

На сьогоднішній день на полях ПАП «Соколівка» стабільно отримують високу врожайність по основним культурам. Це 8-9 т/га - озимої пшениці, 3,8-4,2 т/га – озимого ріпаку, 6 т/га – ярого ячменю, 10-12 т/га – кукурудзи та понад 4 т/га – соняшнику. Соя та горох поки що виключені із сівозміни господарства, головним чином через цінову нестабільність на ринку. Однак соколівчани тримають напоготові і вирощують посівний матеріал цих культур, аби мати змогу швидко відсіятися у разі потреби.

«Раз на 5 років ми обов’язково робимо аналіз ґрунту та паспортизацію полів. Відразу скажу, що паспортизація ще радянських часів була зорієнтована на ті види добрив, що були тоді доступні. Нині ми цілковито міняємо цю концепцію і частка сучасних імпортних добрив польського та фінського виробництва у нас сьогодні становить 80%. Два роки тому ми запровадили великий експеримент, використовуючи для живлення озимої пшениці мінеральні добрива різних видів, виробництва п’яти різних країн. Перше місце за урожайністю посіли фінські добрива, друге – польські, третє – литовські, ну а далі – пострадянські. При цьому різниця поміж результатами першого та останнього місця становила 8 (!) центнерів пшениці. До того ж іноземних добрив ми дали на 30% меншу кількість. Тому для мене питання із застосуванням якісних матеріалів є очевидним. Це прямо стосується і засобів захисту рослин», - стверджує заступник директора ПАП «Соколівка».

Олександр Володимирович, як інші вітчизняні аграрії, свого часу мав змогу оцінити і ефективність пестицидів різних виробників, і рівень консультативної підтримки (або ж її відсутності!) з боку продавця та виробника. Тому не дивно, що 98% ЗЗР, що застосовуються на полях ПАП «Соколівка» - це суціль оригінальні препарати, понад 60% яких становить продукція «Байєр».

«Повторюся, що експерименти експериментами, однак ми несемо відповідальність за економічні результати господарства і за довіру людей, у яких ми орендуємо паї. Тому маємо чітко рахувати економіку застосування тієї чи іншої технології. В чому різниця поміж оригінальним препаратом та генериком? Передусім у тривалості дії. Якщо компанія Байєр декларує два тижні ефективного контролю, то це дійсно означає таки два тижні. Якщо мова йде про аналогічний генеричний препарат, то це буде лише 7-8 днів. Я вже не беру до уваги власне ефективність генериків – то взагалі окрема тема. Один цей нюанс означає, що за оригінальний препарат ми платимо один раз і вносимо один раз, а генерик нам обійдеться удвічі дорожче. Це при тому, що різниця у вартості сьогодні не перевищує 20%. Тому ми не збираємося гратись у такі лотереї. Якщо ви вкладаєте понад 20 тисяч гривень у кожен гектар, то маєте бути впевними у ефективності ЗЗР, а не гадати: пощастить чи ні…», - переконаний Олександр Косенюк.

Окрім ефективності самих препаратів та цілковитої довіри до виробника, свою прихильність до співпраці із компанією «Байєр» Олександр Косенюк пояснює так:

«По-перше, це компанія, яка вкладає величезні кошти в наукові розробки. Це відчувається буквально у всьому і підтверджується із року в рік на практиці. У мене навіть сумнівів не виникає при ознайомленні із властивостями того чи іншого їхнього препарату. По-друге, фахівці компанії «Байєр» надають агрономічну та сервісну підтримку найвищого рівня, а це для нас – пріоритет №1. Це надзвичайно важливо. Одна справа, коли ти бачиш посіви щодня і в тебе «замилюється» око, і зовсім інша, якщо регулярно приїжджає фахівець найвищої кваліфікації, який відразу підмічає найтонші нюанси. І найголовніше – співпраця із консультантами «Байєр» дає змогу спрацювати на випередження, використавши найбільш ефективний препарат. Адже пожежу краще загасити на самому початку ложкою, а не доводити до краю», - вважає Олександр Косенюк.

З цією метою разом із консультантами «Байєр» в ПАП «Соколівка» напрацьовуються оптимальні з усіх точок зору системи захисту по різних культурах. Скажімо, на озимій пшениці, яка була посіяна 3 вересня, вона виглядає таким чином: з осені – гербіцид Гроділ® Максі. Навесні – три внесення. Перше – Солігор®, друге – Авіатор® Xpro, і на третє проти фузаріозу колосу – Тілмор®. Під обробіток ґрунту було внесено 150 кг «поліфоски» та 100 кг КАС – для мінералізації рослинних решток. Навесні ж заплановане перше внесення 320 кг КАС та друге внесення – 12-130 кг КАС.

«Озима пшениця відсотків на 90-95 перебуває у хорошому стані. Є ділянки, вражені сніговою пліснявою, місцями також через плюсову температуру припалили трохи рослини КАСом, однак загалом все гаразд. Цьогоріч ми запланували вийти на врожайність 9 тон. Побачимо, як воно вийде», - посміхається Олександр Володимирович.

Заступник директора ПАП «Соколівка» перераховує ті препарати виробництва «Байєр», без яких не уявляє власну технологію вирощування різних культур:

«На пшениці, окрім фунгіцидів Солігор® та Тілмор®, це гербіцид Гроділ® Максі, який ми успішно застосовуємо вже років 6. Чудово себе показує комбінація інсектицидів Коннект® плюс Протеус®. Традиційно ми провадимо три внесення фунгіцид плюс інсектицид. На соняшнику та ріпаку чудово себе зарекомендував фунгіцид Пропульс®, а шкідників на ріпаку ми нейтралізуємо за допомогою препарату Біскайя®.Стосовно ячменю, то ми двічі обробляємо його Авіатор® Xpro у нормі 0,4 л/га та 0,6 л/га, чергуючи ці внесення місцями. Ми взагалі намагаємося постійно змінювати препарати та їх норми внесення, аби уникнути резистентності», - розповідає наш співрозмовник.

Заступник директора ПАП «Соколівка» особливо наголошує на агрономічній і відповідно економічній ефективності таких гербіцидів як Челендж® на посівах соняшнику та Майстер® Пауер – на кукурудзі.

«Челендж® – це взагалі улюблений препарат нашого головного агронома. Він вже років три чи чотири повністю тримає ним бур’яни – просто бомба. Безумовний лідер серед препаратів на цій культурі. Те саме можу сказати про Майстер® Пауер, який у нас застосовується на 80% посівів кукурудзи. Лише у дуже рідкісних випадках на невироблених полях ми мусимо застосовувати страховий гербіцид», - стверджує Олександр Косенюк.

Розвиток ПАП «Соколівка» безпосередньо пов'язаний із впровадженням інноваційних технологій і на думку Олександра Володимировича перспективу має лише комплексний, прорахований із усіх точок зору підхід.

«Ми надалі плануємо впроваджувати технології точного землеробства, однак це потребує значних інвестицій в обладнання. Зараз ми провадимо економічні обрахунки: наскільки це буде ефективно за наших умов. Хоча вважаю, так чи інакше, ми вже використовуємо елементи точного землеробства і працюватимемо із ними й надалі. Не менш важливо, я вважаю, створити потужну кадрову та технічну базу в господарстві. Ці завдання ми вирішуємо, оснастивши парк техніки найсучаснішими машинами та агрегатами. Паралельно ми не просто активно розвиваємо інфраструктуру села і пропонуємо достойні умови роботи кваліфікованим працівникам, але й розвиваємо низку інших проектів. Зокрема, це «Школа майбутніх фермерів». Я вважаю, на прикладі інших європейських країн, таких як Латвія чи Данія, що в селі також можна жити комфортно і одне із наших завдань – дати людям це відчути», - переконаний Олександр Косенюк.

Copyright © Bayer AG